На базі Карпатського університету та Української богословської академії пройшли наукові читання до 203-ї річниці з дня народження українського пророка Тараса Шевченка

 DSC01439 березня 2017 року, у великій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії пройшли наукові читання до 203-ї річниці з дня народження українського патріота, громадського і культурного діяча,  філософа, поета, художника, незламного борця за національну і державну незалежність України, великого пророка  – Тараса Григоровича Шевченка.

Захід був організований за участі Консисторії Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії, Міжнародної академії богословських наук, Закарпатського обласного товариства борців за національну незалежність України в ХХ столітті, Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна», Закарпатського крайового товариства «Просвіта», Християнсько-народної спілки Закарпаття та громадської організації «Молодь Закарпаття».

За давньою українською традицією, наукові читання було розпочато з молитви та архіпастирського благословення Преосвященнійшого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською і Тернопільською єпархіями Української Автокефальної Православної Церкви, ректора Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії, президента Міжнародної академії богословських наук.

З вступним словом до учасників звернувся український патріот, політичний і громадський діяч, учасник українських національно-визвольних змагань на Закарпатті кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, Почесний голова Закарпатського крайового товариства «Просвіта», науковець, доктор історичних наук Павло Михайлович Федака, який розповів біографічну довідку про життя Тараса Шевченка.

Із доповіддю на тему «Філософські, політико-правові погляди Т. Г. Шевченка» виступила Майя Георгіївна Артьомова, директор НДІ богослов’я, філософії та аналітики Карпатського університету імені Августина Волошина, вчений секретар Міжнародної академії богословських наук, доктор філософських наук, професор, академік.

З тематичними доповідями на тему «Тарас Шевченко і Україна» та декламацією віршів Великого Кобзаря виступили:

  • Михайло Михайлович Федака, ветеран українських національно-визвольних змагань на Закарпатті кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття та Закарпатської крайової «Просвіти»;

  • Антоніна Іванівна Вчорашня, учасниця українських національно-визвольних змагань на Закарпатті кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття, відповідальний секретар Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті та Християнсько-народної спілки Закарпаття на тему «Шевченко й Україна», літературознавець.

Відтак вокальне тріо церковного хору кафедрального храму українського пророка Андрія Первозванного в м. Ужгороді Карпатської єпархії УАПЦ, у складі протоієрея Сергія Урсти, єпархіального регента, читця Юрія Ропонича та студента Української богословської академії Євгенія Матійчука, виконали ряд пісень на слова Тараса Шевченка: «По Діброві вітер виє», «Бандуристе орле сизий», «Думи мої думи».

Із заключним словом до учасників високого зібрання звернувся Преосвященнійший владика Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською і Тернопільською єпархіями Української Автокефальної Православної Церкви, який зокрема зазначив: «Щороку у березневі дні, українська нація, українська інтелігенція, молодь, українські церкви чергове звертаються до свого духовного джерела – Тараса Шевченка. Бо найперше для нас українців він був і залишається великим та правдивим пророком, який в умовах важкого чужого імперського поневолення, московського, польського та австрійсько-угорського, підняв дух, віру і надію української нації у боротьбі за відновлення своєї національної і державної незалежності України, та за повалення ганебного чужинського рабства. Тарас Шевченко був і залишається для нас виявом чистої і дуже ранимої душі, душі яка не могла сприймати і не сприймала неправди. Душі, яка не ховала своїх сліз і не ганьбилась плакати разом із своїм українським народом, який стогнав у важкому ярмі чужинського поневолення та кріпацтва. І ця щира і чиста сльоза душі Тараса Шевченка, мов жива вода омила і омолодила змарнілу і зневірену душу всієї української нації, нагадавши всім українцям про те, що ми є діти Отця нашого Небесного і нащадками славетного українського роду, якому не личить ходити в рабах перед чужинськими деспотами. Тарас Шевченко був велетнем духу та наділений від Господа Бога саме тією чистотою душі, яка не зважаючи на свої земні митарства, найперше принесла себе у жертву заради щастя і волі свого боголюбивого українського народу. І важко сказати, що чекало б українську націю до кінця XIX - початку XX ст.ст. без голосу та самопожертви такого генія і пророка, яким був і залишається з нами надалі Тарас Григорович Шевченко…», наголосив Владика.

Після молитви відбулась братня і святкова трапеза.

Прес-служба КаУ та УБА

Додати коментар


Захисний код
Оновити

keuapc banner

Відеорепортажі

Prev Next

teuapc

129618 original

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


makar

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви